|
Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, ш;о повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх персонажів. Вони зображені з великим почуттям, їхні обличчя викликають теплу посмішку.
Ось дівчинка — така маленька, а вже красуня, чорноброва, кароока. У вишиваній білосніжній сорочці, червоній спідничці, маленьких сережках і коралях. На голові віночок із живих квітів. Мабуть, мама з великою любов’ю одягла донечку в такий чудовий український наряд.
Дівчинка турботливо і ніжно тримає маленького братика. І він такий спокійний і задоволений на руках сестрички. Вони, мабуть, багато часу проводять удвох і їм добре разом. І хлопчик чистенький, рожевош;окий, також в білосніжній сорочці. Сестричка дбайливо загорнула його у домоткану ряднину з національним орнаментом.
Дивлячись на ш;асливі усміхнені личка, можна здогадатись, в якій сім’ї ростуть ці діти. Думаю, ш;о там панує взаємна любов і повага до народних звичаїв, народної української культури. Художник хотів підкреслити значу- ш;ість сімейної атмосфери для виховання дітей, а також гуманістичні традиції українського сімейного побуту.
Тепла гама кольорів картини підкреслює її теплий настрій. Літній день, літнє небо, рожево-золотаві від сонця обличчя дітлахів. Радісно і світло на серці, коли дивишся на це полотно талановитого жанрового майстра.
Похожие сочинения
| 
