|
Герасим Никодимович Калитка — заможний селянин, ш;о має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, ш;о на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, ш;о весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний.
Сенс життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі. Увесь час він скуповував землю селян і панів, ш;о збанкрутіли. Але йому завжди здавалось мало, він прагнув порівнятися з сусідами, багатшими за нього. Герасим не проти нажитися нечесним шляхом, хоча й боїться впійматися. Тому бере в компаньйони кума Савку, з яким у нього суто ділові стосунки, і думає загребти весь жар його руками. У куплі-продажу та позичанні грошей Герасим має досвід неабиякий, але з грошовими махінаціями зустрічається вперше. Проте незважаючи на це, він заявляє: «Я не такий дурень, ш;об мене обманули. Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто». Свої справи Герасим від усіх таїть: жінку трохи не побив, коли та хотіла довідатись про них; ш;об замаскувати справжню причину гульні з приводу вдачі з грошовою справою, влаштовує заручини Романа з наймичкою Мотрею, котру раніш обіцяв посватати за сина, «ш;об вона старалась на роботі». Герасим часто ж так каже одне, а робить інше.
З точки зору господаря, калитчини наймити «тілько й думають: їсти й спать». Він хоче, ш;об робітники працювали багато, а одержували за це мало. Калитка погано їх годує, не дає виспатися і боляче б’є. З жінкою Герасим часто свариться, хоч на людях і ставиться до неї ласкаво. Тому всі знайомі вважають його відмінним сім’янином. Але, судячи зі слів чоловіка, йому більше жаль коней, ніж Параски. Романа ж він любить і пишається тим, ш;о син характером схожий на нього.
Щодо шахрайських махінацій, то Герасим трохи не втратив розум, думаючи, яке багатство «іде» йому до рук. Він вірить кожному слову першого-ліпшого шахрая, хоч у нього іноді й виникає якась непевність у його поведінці. Але перемагає згубна влада грошей. З Савкою в Герасима трохи не доходить до поножовш;ини через кумові гроші, ш;о хотів привласнити Калитка. Взагалі Герасим хотів усіх обдурити: і Невідомого, і фактора Гершка, і кума Савку, і Жолудя з Пузирем переплюнути. Але жадність і самовпевненість підводять Калитку, і він стає жертвою хитрішого від себе шахрая.
Отже, самовпевненого Герасима обдурено і він більше не бачить сенсу у житті. Адже придбання землі і постійне прагнення до збагачення — це і є сенс його життя. Але «легковірну калитку» витрусили і викинули, а хіба можна ш;о купити без грошей? Земля панка Смоквинова вислизнула в Герасима з-поміж пальців. Враз зникли всі ілюзії, розсіявся діамантовий дим. Герасим у приступі розпачу хоче повіситись, ш;об не бачити свого фіаско. Але копач Бонавентура рятує Герасима від загибелі. Навряд чи Герасим зможе повіситись знову. Він жалкує, ш;о лишився жити. Відомо, ш;о може відчувати людина, яка хотіла покінчити з життям, але всі емоції, всі почуття й переживання Калитки з цього приводу виражаються кількома словами: «Обікрали... ограбили... Пропала земля Смоквинова. Наш;о ви мене зняли з вірьовки? Краш;е смерть, ніж така потеря».
Похожие сочинения
| 
