я дивлюсь на вас, мамо,
Бо душа ваша — яблуня Золота, золота...
Бо квітує в ній сонячно Доброта.
М. Косякевич
Мати... Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів’я про те, ш;о мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: «Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка». Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: «Нема того краму, ш;об купити маму», «Матері не купити, не заслужити».
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якш;о і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. «Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане».
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, ш;о хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоїть, втішить і підбадьорить.
«На сонці тепло, а біля матері добре». Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. «У дитини заболить пальчик, а в мами — серце»:
Люблю, коли мама Для мене співає.
Із мамою вдвох Сумно нам не буває...
Люблю свою маму, —
Ви, певне, так само.
Люблю вже за те.
Що вона — моя мама!
Ю. Михайлеико
Похожие сочинения
|