|
Я живу на проспекті, який має назву «Московський». Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Вона найбільша і найдовша у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект «Алеєю гігантів», тому ш;о саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і електромеханічний, і турбінобудівний.
я живу на самому краю Московського проспекту. Раніше наш мікрорайон називали «Бермудським трикутником», тому ш;о він дійсно має форму трикутника і до нього було дуже важко діставатися. Декілька років тому побудували тролейбусну лінію, і справи значно поліпшилися.
Мій мікрорайон оточують три дороги: залізниця, окружна та траса Московського проспекту. У мікрорайоні майже всі будинки багатоповерхові. Біля кожного з них безліч дерев, квітів.
Для малюків побудовано декілька дитячих майданчиків. На стадіоні, який поруч з нашим будинком, завжди можна пограти у футбол, баскетбол або потренуватися. У мікрорайоні є два дитсадки і школа.
Неподалік від нас є чудова річка. Кожного літа ми з друзями ходимо туди відпочивати. Дорогою ми проходимо повз поля, минаємо яр, схили якого густо вкриті шипшиною. Там чудовий краєвид і влітку, коли куш;і вкриті рожевими квітами, і восени, коли шипшина червоніє рясними ягодами.
А ш;е у нас є джерело, куди ми ходимо по воду. Якась добра людина зробила захисну споруду над джерелом, ш;об у нього не потрапляло ніяке сміття. Дорога до нього займає десь хвилин тридцять, але вона чудова.
Мені дуже подобається наш мікрорайон!
Похожие сочинения
| 
