Василь Стус — оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології).
Особливості індивідуального стилю поета.
Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку — несамовита пристрасність («Ярій, душе»), з другого — філософська заглибленість, розважливість («ваговита дозрілість речей»).
Особливості віршованої форми поезій Стуса (короткі вірші у формі «спомину», листа чи щоденника; уникнення рим або використання внутрішньої рими, яка часто є стрижнем його віршів; шукання сучасних словотворів з метою різкішої передачі думки і почуття, звукопис).
Тематика творів поета (проблема вічності; роздуми про смерть; доброта людини, що живе близько до природи; виклик буденпщні, виступ проти безхребетності надії і бачення сенсу в житті («Медитація»).
«Кольоровість» віршів Стуса (багатство барв і тонів у створенні поетичних образів; пов’язаність червоного кольору із жагою кохання: «червоні коні пристрасті»; фіолетовий несе з собою трагізм і сум: «Ой жаль стоїть по всіх кутках, ой фіолетовий жаль»).
1. Стус — майстер метафори і порівняння (використання поетом від дуже простих до дуже складних порівнянь: «...ранок білий, як божевілля», «легкого, наче пісня солов’я»; часте використання «піраміди порівнянь»: вірші «Зимові дерева», «Потоки», «...і день круживсь і терпко пах. Неначе надзелень розтовчений горіх», ці тропи несуть психологічне навантаження).
Ш. Василь Стус — символ духовної незламності і свободи.
Похожие сочинения
|