ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Переклади російською та українською мовами вірша Г. Гайне ««На севере диком...» («Самотній кедр на стромині...»)

Що таке взагалі переклад? Якщо десь на вулиці, у крамниці, то, звичайно, просто передача змісту, спосіб зрозуміти одне одного. Якщо десь у політиці, юриспруденції, то це мистецтво, бо треба зважити кожне слово, інтонацію. А якщо мова йде саме про мистецтво слова, тобто про літературу, поезію?

Я не знаю, чим краще виміряти точність перекладу віршів: змістом, образ­ністю, передачею особливостей ритму чи рими? І як бути з душею, що живе, як домовичок у будиночку, в кожнім вірші?

Якось я прочитала висновок, якого дійшов один з найвизначніших поетів та перекладачів поетичних творів з сучасних йому і давніх мов Василь Жуков­ський: «Перекладач у прозі є раб, перекладач у віршах — суперник. У мене все з чужого, але все — своє».

Звичайно, спеціалісти ш;е можуть встановити, хто з перекладачів досконало знає мову оригіналу, а хто — так собі чи взагалі користується прозовим дослі­вним перекладом. Але ми не дослідники — просто читачі.

Перед нами славетний вірш німецького поета-романтика Г. Гайне. Точніше, кілька його перекладів російською та українською мовами.

Самотній кедр на стромині В північній стоїть стороні,

І кригою, й снігом укритий.

Дрімає і мріє вві сні.

Це переклад Леоніда Первомайського, десь через півтора століття.

На севере мрачном, на дикой скале.

Кедр одинокий под снегом белеет,

И сладко заснул он в инистой мгле,

И сон его вьюга лелеет.

Це переклад сучасника Федора Тютчева.

На севере диком стоит одиноко На голой вершино сосна И дремлет, качаясь, и снегом сипучим Одета, как ризой, она.

Це знайомий з дитинства вірш Лєрмонтова — вибачте, переклад Лєрмонто­ва із Гайне — теж першої третини XIX ст., але такий сучасний, ш;о здається, він — за межами часу взагалі.

Глядить сумна ялиця На зимні береги;

Над нею студінь злиться.

Окутують сніги.

Це початок XX ст., Степан Чарнецький.

Ось майже зразу різниця — три дерева: кедр, сосна, ялиця. Останнє — ялиця, із зменшувально-ласкавим суфіксом, та й ш;е без епітета «самотній», без вказівки на «дикі береги» чи «север мрачньїй», на далеку північну сто­рону, явно відводить від змісту.

А ш;о мав на увазі сам Гайне? У німецькому оригіналі — сосна, але німе­цькою мовою «Еін БїсЬіенЬашн» — чоловічого роду, тобто, замінивши на «кедр», і Тютчев, і Первомайський намагалися зберегти образ самотньої людини-чоло- віка, ш;о мріє про свою половину-жінку, яка на іншому краю світу.

На перший погляд, може здатися, ш;о в лермонтовському перекладі поруше­но головне, «розбито» звичне уявлення про пару, половину. Але Лєрмонтов зробив наголос на іншому, поставивши на перший план спорідненість душ.

Сам ритм лермонтовського перекладу допомагає створити відчуття сна-дрі- моти під блискучою ризою сипучого снігу. Такий самий ритм повільного, рів­ного покачування уві сні зберігає й переклад Тютчева. До речі, ця мелодійність дещо зникає у перекладі Первомайського, бо він використовує багато односкла­дових слів. У перекладі Степана Чарнецького мотив сну відсутній:

Глядить сумна ялиця...

Про пальму тихо мріє...

Також у нього відсутній і мотив суму самотньої пальми, яка

В жарі проміння мліє.

Слово «мліє» не означає незадоволеності своїм становищем.

У Тютчева теж немає цього відчуття: його пальма

Под пламенньш небом, на знатном холму

Стоит и цветет, одинока.

Порівняємо з іншими перекладами:

Сумує в німій самотині

На спаленій сонцем скалі.

Л. Первомайський

Одна и грустна на утесе горючем

Прекрасная пальма растет.

М, Лєрмонтов

Зауважимо також на русизми обох українських перекладів: замість літера­турного «скеля» — «скала», задля ритму й рими, щоб зберегти наголос на остан­ньому складі. Не дуже вдало звучить у перекладі Л. Первомайського вираз «на спаленій сонцем скалі»: якщо вона спалена (а не опалена), так що ж від неї залишилося?

Якщо казати про душу поетичного твору Г. Гайне, саме про відтворення поетичних образів поетичними засобами, то мені, читачеві, найкранщм здаєть­ся переклад, зроблений Лєрмонтовим, бо ці образи — з кольоровими епітетами й мелодійністю ритму — передають не тільки зміст, а ще й настрій.

Тут, звертаючись до слів В. Жуковського, наведених у вступі до цього тво­ру, можна вважати Лєрмонтова не тільки перекладачем Г. Гайне, а його супер­ником.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 567 | Теги: Диком, вірша, мовами, УКРАЇНСЬКОЮ, Севере, Самотній, переклади, Гайне, Російською, кедр | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz