ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Поєднання в жанрі танки картин реального буия та особистих асоціацій поета (вірші Ісікави Такубоку)

Японський поет кінця XIX—початку XX ст. Ісікава Такубоку.

Я відкриваю цю маленьку збірочку навмання. Я нічого не шукаю навмис­но — просто читаю кілька коротеньких віршів і чимраз замислююсь: як мож­на так написати? Цей жанр японської поезії зветься танка. У вірші всього п’ять рядків, нема та не може бути докладної розповіді, але поет зміг сказати так багато, ш;о більше нічого додати, та й не треба:

На песчаном белом берегу Островка

В Восточном океане

Я, не отирая влажньїх глаз,

С маленьким играю крабом.

Скільки суму й самотності людини, яка мовби загубилася у безмежному про­сторі життя! Як маленька пщинка на цьому березі, де можна не ховати сліз, бо все одно їх ніхто не помітить. Просто, ш;об врятуватися від сумних думок, не впасти у розпач, поет грає з крабом, і ці машинальні, повільні рухи хоч якось заспокоюють, дають змогу жити навіть серед цього суму й беззахисності:

О, как печалей тьі,

Безжизненньїй песок!

Едва сожму тебя в руке,

Шурша чуть сльїшно,

Сьшлешься меж пальцев.

Реальне буття, буденний епізод, звичайні машинальні рухи людини на пля­жі; але чому ж в уяві — великий піш;аний годинник, де незалежно від тебе спливають хвилини, години часу...

Є у Ісікави Такубоку два дуже сумні філософічні вірші про вічний біль людського буття, коли, незважаючи на незворотність подій, чуєш вічну прови­ну людини перед близькими саме тому, ш;о вже нічого не можеш виправити:

Я в шутку

Мать на плечи посадил.

Но так бьіла она легка,

Что я не мог без слез И трех шагов пройти!

Мабуть, зразу й не помітиш це «без слез», а скільки стоїть за двома словами! Отец мой

Легко загорался гневом.

Теперь давно не сердится он.

Я думаю:

«Хоть бьі он рассердился...»

Осінні картини переплітаються із сумним настроєм, змішуючись між со­бою. Сумний настрій викликають асоціації осіннього дня або ночі, де сльози перетворились на дрібний осінній дош;:

Лунньш свет И моя тоска

Переполнили небо и землю, Обратились В осеннюю ночь.

Грустньїе звуки ночньїе Скупо падают в тишине.

Я одиноко брожу,

Словно их подбираю Один за другим с земли.

Мабуть, не треба й пояснювати ці рядки — навряд зробиш це краш;е, ніж написав поет.

Це як витончені японські ікебани, як їхні малюнки тонким пензликом, як компо­зиції з каміння у повній тиші Всі бачать витвір людини, і кожен бере участь у співтвор­чості, тому ш;о бачить ш;ось своє, додає своє сприймання, свій настрій, своє я.

Це та мить, коли людина відчуває єдність з природою, чує її голоси — особ­ливо, коли вони лунають в унісон з голосом її душі:

Как будто положили в изголовье Жемчужину печали,

Сквозяшую прозрачной синевой...

Всю ночь до самого утра Я слушаю, как стонут сосньї.

Здається, ш;о можна висловити у п’яти рядках танки? Здається, ш;о можна додати до тих образів? Хіба ж треба хоч слово додавати!



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 595 | Теги: жанрі, реального, картин, особистих, буия, Танки, Асоціацій, Поєднання, вірші, поета | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz