|
Рушник на стіні. Це давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, ш;о родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якш;о точніше — обличчям оселі, відтак і господині.
По тому, скільки і які були рушники, складалася думка про жінку, її дочок. Ніш;о, здається, так предметно й наочно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою, охайність і працьовитість, ніж вимережані «рукотвори».
Вишитий рушник створює настрій, формує естетичні смаки, є взірцем людської працьовитості. Згадаймо про його утилітарне призначення: з рушником, як і з хлібом, приходили до породіллі, ушановували появу немовляти в родині, з рушником виряджали в далеку путь батька чи сина, чоловіка чи коханого, одружували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, ним прикривали хліб на столі.
Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею; він ш;едро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде ознакою великої любові й незрадливості.
Похожие сочинения
| 
