Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського)

Твір «Пан та Собака» — це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесли велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визво­лення народу від свавілля панства, за гідність людини.

Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що «на землю злізла ніч» — то кріпосне право, а народ, пригнічений, поневоле­ний, мовчить, не бореться з ним. Лиш інколи «зірка з-за хмари вигляне» — то протест прогресивних сил проти гноблення народу, але він ще дуже несміливий, бо «небо і земля уся відпочива, все ніч під чорною запасою хова». Бо кріпосне право ще люто панує на всій Україні.

З повагою та любов’ю автор змальовує Рябка. Це алегоричний образ кріпака- селянина. У байці він працьовитий, наївний. Він добре знає свої обов’язки, нщро- сердно їх виконує, думаючи, що за справну службу дістане подяку від свого пана. Спочатку він не може збагнути, за що ж гнівається пан, за що карає його.

За що знущаєтесь ви надо мною так?

За що?.. За що?..» — сказав та попустив патьоки...

Малюючи чесну, довірливу натуру, поет показує, що кріпак не вміє пристосо­вуватись та догоджать панові. Навіть після покарання вірить у панську доброту.

Він вірить лакею Явтуху, який вміє годити панові і водночас бути порадником для селянина, а коли бідний потрапляє з його поради у біду, то той залишає селяни­на і знову служить та догоджає панові. Його порада приносить Рябкові горе. Дого­джаючи панові, не турбуючи його, охороняючи його спокій, Рябко не виконав свого обов’язку щодо охорони майна хазяїна, за що жорстоко знову був покараний. Саме Явтух — порадник панський, блюдолиз — повів Рябка на катування.

Зазнавши несправедливості, обурений за своє приниження, трудівник почи­нає розуміти, хто насправді його «добрий пан» та «брат», і почуття обурення прокидається в ньому. З болем у душі він каже:

Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька,

і дядину, і дядька.

Наприкінці П. Гулак-Артемовський робить висновок, який поєднує в собі конкретно-історичний зміст — осуд кріпацтва та загальнолюдську ідею щодо гідності трудящої людини:

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

• Два кріпаки (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського) | Просмотров: 707
• Істина людини - те, що робить її людиною (за казкою Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц») | Просмотров: 860
• Григорій Сковорода - байкар-викривач суспільних недоліків | Просмотров: 883
• Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди | Просмотров: 702