«Сто тисяч» аналіз п’єси І. Карпенка-Карого - сатира на людську жадобу

І.    Тема п’єси — сатира на людську жадобу. («Сто тисяч» — трагікомедія на чо­тири дії. Основна тема твору — сатира на людську жадобу. П’єсу І. Карпенко- Карий написав на хуторі Надія у 1889 році. Її тематика знайшла продовження в іншій комедії Карпенка-Карого — «Хазяїн». Жанр п’єси «Сто тисяч» визна­чають як сатиричну трагікомедію характерів, бо у творі висміюється надмірна жадоба до збагачення.)

4.      Сюжет твору. (Головний герой п’єси — Герасим Никодимович Калитка, сіль­ський багатій. Він мріє купити землю панка Смоковинова, але у нього не ви­стачає грошей. Тому він погоджується на махінацію з невідомим євреєм, який пропонує йому купити 100 тис. фальшивих рублів за п’ять тисяч справжніх. Шахрай залишає Калитці зразки фальшивих грошей, які начебто неможливо відрізнити від справжніх. Калитка розуміє, що слід перевірити якість підроб­ки. Але сам боїться піти в банк із фальшивими асигнаціями і вмовляє зроби­ти це свого кума. Тим часом інший єврей, фактор Гершко Маюфес, пропонує Герасиму надійнішу справу — позичити п’ять тисяч рублів поміщику під за­ставу його земель. Поміщик не зможе повернути гроші, й земля опиниться в .руках Калитки.

Поїздка кума до міста вдалася. «Фальшиві» гроші прийняли. Тоді Гера­сим зважується на махінацію в повному обсязі, отримавши мішок «грошей», які виявилися звичайним папером, і тільки зверху в мішку було кілька пачок зі справжніми купюрами. Втративши п’ять тисяч, Калитка намагається пові­ситися, але його врятував копач Бонавентура. Прийшовши до тями, Калит­ка промовляє: «Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря».)

I.       Другорядні сюжетні лінії. (Окрім основної лінії, п’єса містить також і побічні, які допомагають краще розкрити характер головного героя. Одна з них роз­повідає про кохання сина Калитки Романа з наймичкою Мотрею. На шляху до одруження закоханих стає Калитка, який мріє поріднитися з мільйонером Терентієм Пузирем. Однак, коли Ромаа відвідав Пузиря, там з ним обійшли­ся дуже непривітно, що вкрай обурило батька. Коли кум Савка повернувся з міста з радісними звістками, Калитка, бажаючи потайки відсвяткувати подію, погоджується на заручини Романа і Мотрі.

Копач Бонавентура — протилежність Калитки. Це мрійник, який присвя­тив своє життя пошуку скарбів, адже мріє таким чином ураз розбагатіти.

Образ дружини Калитки, працьовитої простої жінки, допомагає показати скупість Герасима — він, наприклад, змушує її ходити три версти до церкви пішки, жаліючи коней.)

II.     Де вперше п’єса побачила світ. (Комедію «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий за­вершив 1890 року і того ж року надіслав її до цензури. Уже 20 квітня 1890 року п’єсу «к представленню дозволено». Вперше надруковано її було у львівсько­му журналі «Зоря» (1891 р., №№ 21—23, під заголовком «Сто тисяч», а потім у другому томі «Драм і комедій» (Одеса, 1897 р.).)