Твір-опис за картиною В. М. Васнецова ссПісля битви Ігоря Святославича з половцями»

Серед видатних пам’яток давньоруської художньої літератури XII ст. почес­не місце належить безсмертній повісті «Слово про Ігорів похід».

Багато художників ілюструвало цей твір. І В. О. Фаворський, і М. І. Пікова, і В. Г. Якутович. Але найкращою є картина художника В. М. Васнєцова «Піс­ля битви Ігоря Святославича з половцями».

Вільно розляглося мовчазне ратне поле... Руські воїни навіки почили посе­ред подоланих ворогів.

Мабуть, ці рядки повісті надихнули творчу думку художника:

Бились день та бились і другий,

А на третій, в південну годину.

Похилились Ігореві стяги!..

Закінчили своє погуляння русичі.

Сватів своїх добре напоїли.

Самі полягли за землю Руську.

Перншй погляд зупиняється на статурі юного витязя. На його чудовому світло­му обличчі застигла нездійсненна мрія. Смерть наздогнала його на зорі життя. Майже поруч важко розлігся старий грізний воїн. Його вбито, але він виконав свій обов’язок. Від його руки загинуло чимало ворогів. Лежить на спині з широко розкинутими руками. Голова його трішки піднята. Здається, що він бажає підня­тися наперекір смерті. Він немовби оглядає степ далеким поглядом. На глибокий роздум наводять очі його. Вільний вітер степу не посмів підняти край одягу витя­зя. Люта ненависть ще не згасла на його суворому обличчі. А праворуч, у повному воїнському спорядженні, в кольчузі і шоломі, спить вічним сном третій воїн. По­руч — переможений ним ворог. А вдалині, куди не поглянь, тіла вбитих.

На м’якому трав’янистому килимі спокійно лежать тіла воїнів. Природа щедро обдаровує їх своїм піклуванням. Вона прикрасила їх смертне ложе світ­ло-голубими дзвіночками, білосніжними ромашками.

Витязі, ніби відчуваючи свою смертну годину, в своєму кращому вбранні. Мереживо їхніх сорочок виглядає з-під кольчуг. Гармонійно поєднаний спокій смерті з красою:

Никне трава жалощами.

Дерево з туги к землі клониться.

Червоні щити розкидані по полю. І згадуються слова з повісті:

Діти бісові поле чисте Криком перегородили,

А хоробросильні русичі Своїми щитами багряними.

Спохмурніло небо. Воно ось-ось вкриється дощовими хмарами. Відчуваються далекі спалахи блискавиці. Місяць повільно підіймається над темним обрієм...

Художник відтворив поле битви, наслідуючи прекрасні поетичні зразки на­родного мистецтва, скарб давньоруської літератури — «

• Твір-опис за картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» | Просмотров: 2152
• Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання 0. Донченка «Лісничиха» | Просмотров: 860
• Жанрова картина Івана їжакевича «Мама йде!» (твір-опис за картиною) | Просмотров: 1032