|
«Я — хлібороб, — з гордістю вимовляє людина, яка працює на землі. — Поле — це моє життя». Окинь оком поле... Хліба сколихнулись і заграли хвилями. Сонце залило промінням ці хвилі і відбилося міріадами маленьких сонць у краплинах роси на колосках. Колос звичайний і незвично дивовижний. Сивий колос жита і золотий пшениці.
І ось на столі паляниця. Яка запашна! Чим пахне хлібина? Літніми світан- ками, вранішніми росами, степовими духмяними вітрами:
Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням сівача, вогнем безсонних діб.
Трудом і творчістю, людським гарячим потом.
Він пахне солодко, як пахнуть меду соти.
Л. Забашта
Хліб пахне працею. У ньому праця не тільки хлібороба, а й шахтаря, металурга, конструктора, хіміка, машинобудівника. А на столі він пахне сонцем, ш;едрістю, полем.
Праця і творчість. С такий мудрий вислів: «Життя без праці — злодійство, життя без мистецтва — варварство». Моє розуміння цього вислову таке: по- перше, праця — основа людського життя. Без неї немає людини. По-друге, людина повинна знати мету праці. Для чого вона працює? Бо безплідна праця нічого не приносить, вона повинна бути творчою. А по-третє, праця повинна бути красивою. А красивою вона є тоді, коли є улюбленою, коли є потрібною, коли приносить задоволення, як сказав М. Т. Рильський:
Ми працю любимо, ш;о в творчість перейшла,
І музику палку, ш;о ніжно серце тисне,
У ш;астя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
Отож, і наш запашний, духмяний хліб — «троянди й виноград, красиве і корисне», бо вкладена в нього хліборобська праця і творчість.
Похожие сочинения
| 
