|
Головний герой оповідання Бориса Грінченка «Сам собі пан» — селянин Данило, який спробував «панського права добути». Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у «Дворянське собра- ніє», купивши «панський» квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила.
Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації — у спробі селянина побути деякий час паном або біля панів, в реакції над то здивованих багатіїв на поведінку дивного селянина, а також в сприйманні та оцінці Данилом цих подій.
Надзвичайно збентежені поведінкою холопа пани вважають її хамською, але самі поводяться безцеремонно. «Кондуктор» не знає як поводитися з дивним селянином, називає його то на «ти» (як бідняка), то на «ви» (побачивши його квиток).
Грінченко широко використовує в оповіданні очуднення. Данило, спираючись на власні знання навколишнього світу, характеризує предмети або місцевість, які бачить вперше. Описуючи вагон першого класу, він порівнює його то з вуличкою, то з панською світлицею: «проліз тісненькою вуличкою», «не вагон, а таки зовсім панська світлиця». Приміш;ення дворянського собранія для нього «хата така здорова, як клуня, та вся блиш;ить,... як у церкві». У товстого пана «шлях ... серед бороди від губів до шиї».
Доволі часто у мові Данила зустрічаються перекручені слова, ш;о свідчить про його соціальний стан та низький рівень освіченості. Наприклад, кондухтор (кондуктор), хвалітон (фаетон), хватальний (квартальний), хортоплян (фортепіано), патрети (портрети) та інші.
Часто в оповіданні зустрічаються речення з пропуш;еними словами для того, ш;об виділити найголовніші за значенням слова. Читаючи об’яву про концерт, Данило коментує: «Є місця по півкарбованця, і по карбованцю, й по два. Ото вже саме панські, як по два».
Данило вживає поруч слова, протилежні за значенням. Наприклад, «та так сміливо слідком за одним паном у ті ж двері», «вражий пан..., а втім видко, ш;о добрий чоловік».
Для мови Данила характерна влучність, дотепність. Він широко вживає прислів’я, приказки, фразеологізми. Наприклад, «поживився, як пес макогоном», «вже коли курець, то май свою люльку й тютюнець», «причепилися, як шевська смола». Про свою балакучу родичку він каже, ш;о в неї «язик як лопатень». Коли Данило довідався, ш;о його ведуть до поліції, то йому «мов окропом хто в обличчя линув», і він зрозумів, ш;о «вскочив по самі вуха». Данило влучно називає лакея «лакейським опудалом». Для характеристики товстого пана він використовує середній рід: «І воно замовкло і пішло в куточок до вікна та й сіло напроти мене».
В оповіданні зустрічаються гіперболи: «Це ж буде тіснота така, ш;о й києм не протиснеш».
На відміну від Данила, який розмовляє ш;ирою українською мовою, пани говорять змішаною російсько-українською мовою.
Мені подобається Данило своїм почуттям власної гідності, кмітливістю, дотепністю, сміливістю, непримиренністю до «сильних світу».
Похожие сочинения
| 
