ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

«Життя З думками про Україну...» (за поемою М. Вороного «Евшан-зілля»)

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, — Шлях у край свій повороту?!

М. Вороний

Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх зали­шати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими стежками тих страшних трагедій, ш;о спіткали наш народ на благословенній землі квітучого українського краю.

Кінець XIX ст. Селяни західних українських районів покидають батьків­ську землю, залишаючи як пам’ятники по собі «камінні хрести», в пошуках «землі обітованої». Що чекає їх там, в далекій Канаді?

Рік 1917, Громадянська війна... Україна захлинається в крові братовбивчої вій­ни, тут — у житниці Свропи — у хліборобів відбирають хліб до зернини. Пухли старі й малі, вимирали роди й села. Смерть чекала на шляхах, у полі, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускає своа кривавої коси. Нескорені і горді сини народу не в змозі протистояти новій ідеології, боротись проти неї, шука­ють собі пристановшца по країнах і світах. Звід ти лине їхній голос, вони клянуться у вірності і любові, відданості народу, висловлюють віру у його безсмертя.

Серед славних лицарів українського слова і поет Микола Вороний, який ш;иро вболівав за долю рідного краю і тих, хто його відцурався.

У поемі «Свпіан-зілля» автор надав поетичного звучання давній легенді, пере­осмислив її в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю.

Твір цей глибоко патріотичний, оскільки завжди залишатимуться в силі вінц слова Літописця, так натхненно й проникливо передані поетом:

Краш;е в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати,

Піж в землі чужій, ворожій В славі й шані пробувати!

Поет адресує твір сучасникам своїм, ш;об пробудити їхню пам’ять про те, хто вони, чиї наш;адки. Звучить віра в те, ш;о вони не підуть по світах безбат­ченками:

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали.

Які шляхи повернення «блудних» чи неш;асних синів до свого рідного наро­ду? Людина повинна знати, до якого народу вона належить, знати про його історію, звичаї, обряди. Але, як відомо, найголовнішою ознакою кожного на­роду є його мова. Усвідомлювати себе частиною свого народу ми починаємо з перших слів, вимовлених мовою мами, батька, бабусі.

Душа народу, його характер виливаються в піснях. Мова і пісня — це і є оте «євшан-зілля», що відвертає від безпам’ятства. Те чарівне зілля, пісня рід­на, слово співця повертають юнака до «рідного степу», «веселого краю».

М. Вороний вказує на важливу роль слова, значення митця в суспільстві. Поет пишається, що є нащадком славних кобзарів, «що співалн-вішувалн за­повіти благородні». Але він зізнається з гіркотою:

... тієї сили

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями Ми блукаєм без дороги!..

Нам ще й зараз треба шукати того євшану-зілля, щоб бути свідомими грома­дянами вільної держави, не цуратись рідної мови й культури.

Сьогодні на всіх континентах земної кулі українці, свідомі своєї національ­ної належності, в яких не згасла любов до рідної землі, її героїчної історії, культури, повинні єднатися, щоб нащадки пишалися своїм народом.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 477 | Теги: Евшан-зілля, Вороного, Україну, Думками, життя, поемою | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz