|
І. «Енеїда» І. Котляревського — безсмертна перлина української літератури (тяжкі часи на Україні після скасування Січі; необхідність езопової мови літературного твору; узявши сюжет з Вергілія, Котляревський створив оригінальну тему про українське козацтво; за словами М. Рильського це — «самобутній і глибоко національний твір»).
П. Український національний колорит поеми.
1. Дух козацької вольниці (Енея і троянців називає козаками; неодноразово згадує Запорозьку Січ, козацькі полки — Лубенський, Гадяцький, Полтавський; герої-козаки співають пісень, де згадується про вільні часи Геть- маннщни; розповідаючи про козацьке військо, перелічує різні види зброї).
2. Національне вбрання українців (від богів до троянців — всі одягнені в український одяг: Юнона «взяла шнурівку і спідницю», «сховала під киба- лку мичку», на Венері «очіпок грезетовий і кунтуш», Дідона наділа «спідницю і корсет шовковий», взула «червоні чобітки»; троянці одягнуті в «штани і пару чобіток», кожухи, свитки, сорочки й каптан, в поемі є опис святкового і буденного, селянського і панського, чоловічого і жіночого вбрання).
3. Українські страви (названо понад сто страв і напоїв: на гостинах у Дідо- ни троянців пригош;али свинячою головою, локшиною, індиком з підливою, кулішем і кашою, лемішкою, путрею, під час мандрів і зустрічей пили слив’янку, мед, пиво, брагу, горілку, калганку, сивуху; їли з полив’яних мисок і кленових тарілок).
4. Звичаї та обряди (при зустрічі герої «віддають поклон»; ідучи в гостину, люди підносять господарям хліб і сіль; для сватів у Латина приготовлено рушники і «всяка всячина» до сватання; наводяться обряди похорону та поминання, народні заклинання, лікування та чаклування, даються описи вечорниць та ворожіння).
5. Свята та розваги (троянці не тільки воюють, але й люблять розважатися: танцюють третяка, гайдука; співають пісень; музики грають на коб
зах, бавдурах, сопілках, санжарівках; перелічуються також ігри: візок, памфель, свинка, панас, журавль і хрещик та ін.).
6. Інтер’єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч.
7. Імена героїв та географічні назви (поряд з античними іменами Зевса, Юнони, Марса трапляються Хома з Яремою, Охрім, Панько, а Енея називають по батькові Анхізович; згадуються також назви українських місцевостей і поселень).
Ш. «Енеїда» І. Котляревського — посібник із народознавства (незважаючи на грецькі імена героїв і те, що Січ названа Троєю, читач розумів, про що і про кого йдеться у поемі; сучасний читач може пройнятися духом життя тих часів завдяки поемі).
Похожие сочинения
| 
