ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

«Енеїда» І. П. Котляревського - енциклопедія українознавства

Бути чи ие бути українському на­родові? Бути! — відповіла на це запи­тання поема Котляревського

О. Білецький

Є така легенда: коли боги ділили між людьми таланти, то одна людина обрала собі сміх... І тільки тоді боги схаменулись, коли побачили, що людина, озброєна сміхом, може бути сильніша за богів. Можна впевнено стверджувати, що тією людиною був Іван Котляревський.

Іван Котляревський... Ім’я це викликає світлі спогади і про його героїв — відчайдупшого Бнея і його ватагу, героїчних Низа і Евріала. Хіба ж можна забу­ти «Енеіду» — цю прекрасну й безсмертну перлину української літератури?..

Котляревський, за словами Д. Обрадовича, своєю «Бнеїдою» показав, що наша нація не тільки співає плачучи, а й сміється співаючи. Автору вдалося підтвердити народну мудрість: якщо ти вірний син народу, то бережи свою пісню і мову більше, ніж кордони.

Найхарактерніша риса поеми — народність. Дивуєшся і захоплюєшся кар­тинами народного життя, що наскрізь пронизують твір. І який же талант тре­ба мати, яку проникливу спостережливість, як треба було близько стояти до народу, яку любов плекати до рідної мови, щоб отак чудово, неперевершено майстерно й реалістично описати ці картини!

У поемі соковито змальовано багатими, розмаїтими фарбами народні гулян­ня, свята, ігри і танці, звичаї і повір’я, народний одяг і хатню обстановку; тут називаються десятки народних страв; троянці мають численні українські імена; українські назви дано і багатьом селам, містам, місцевостям; із нщрим замилу­ванням описано святкові розваги, сцени вечорниць і ворожіння. І як же описано!

Котляревський вражає кулінарно-гастрономічною обізнаністю: яку тільки їжу вживали троянці — галушки, лемішку, куліш, запивали брагою та горіл­кою. І все це — прості селянські страви.

А який багатий вибір одягу в героїв твору! Венера одягнена розкішно, як і личить богині. Юнона «сховала під кибалку мичку», «взяла шнурівку і спідни­цю». На Дідоні «караблик бархатовий», «спідниця і корсет шовковий».

У поемі згадується багато ігор, як, наприклад: у свинки, у панаса, у журав­ля. Автор наводить відомості про українські народні інструменти і танці:

Бандура горлиці бриньчала.

Сопілка зуба затинала.

... Кругом дівчата танцювали.

Троянці знають багато пісень. І яких же пісень!

Про Сагайдачного співали.

Либонь, співали і про Січ!

Не випало з поля зору письменника і образотворче мистецтво. Для оздоб­лення царських палат Латина привезли картини:

Патрети всіх богатирів...

Це цілий каталог картин, що були розповсюджені тоді і в поміщицьких будинках, і в селянських хатах.

Захоплюють читача народні легенди: казкові образи — кобиляча голова, чоботи-скороходи, килим-самоліт. А один з найколоритніших казкових обра­зів — баба-яга, — чудовий витвір народної фантазії.

А ще:

Котигорох, Іван-царевич,

Кошщ з прескверною Ягою,

І дурень з ступою новою.

Глибоке знання І. П. Котляревським життя, історії та культури народу дало змогу з такою колоритністю і точністю все це описати.

Особливо яскраво виявляється народність поеми в описах потойбічного сві­ту — пекла і раю, в яких ми впізнаємо життя і побут народу на цій «грішній» землі, впізнаємо взаємини між людьми, їхні звички, натури.

Ці картини — справжня енциклопедія для етнографа — з описами вечор­ниць, ворожіння і шептання, народного лікування.

І. Котляревський гарно і влучно підмітив найколоритніші деталі вечорниць:

Тоді-то в пеклі вечорниці Лучились, бачиш, як на те.

Були дівки і молодиці І там робили не пусте...

Подавши картину вечорниць, письменник з глибоким знанням народних обрядів описує далі ворожіння, пророкування долі Енею.

Як один з елементів народності поеми слід відзначити наявність у ній про­стих народних імен, носіями яких були козаки-українці. Ось кого, наприклад, зустрів Еней у підземному царстві:

Педька, Терешка, Шеліфона,

Панька, Охріма і Харка...

Картини життя і побуту змальовані І. П. Котляревським на основі глибоко­го знання ним вірувань і уявлень з народних джерел:

Піду я до людей старих,...

І попрошу їх розказати.

Що чули од дідів своїх.

«Енеїда» — твір великої сили і краси, твір, ш;о має важливе пізнавальне значення, твір, де відбивається все життя народу: його діяння, його поняття, його думи, бажання, надії, радості і печалі.

О. Білецький відзначив: «Всією своєю поемою Котляревський продемонст­рував незвичайну силу і волю народу до життя».



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 489 | Теги: енциклопедія, Котляревського, українознавства, Енеїда | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz