|
І. Своєрідність творчого шляху М. Лєрмонтова (рух від романтизму до реалізму, повернення поета у творах останніх років до тем ранньої лірики, сталий інтерес до проблем особистості).
П. Розмаїття тем і мотивів у ліриці поета.
1. Негативне ставлення до існуючої дійсності («Жалобьі турка», «Прош;ай, немьітая Россия»).
2. Бездуховність суспільства, маскарадність виш;ого світу («Как часто пест- рою толпою окружен...», «Из-под таинственной холодной полумаски...»).
3. Доля покоління («Дума»).
4. Образ Батьківш;ини, звернення до історії, пошуки ідеалів у минулому («Бородино», «Родина»).
5. Звернення до природи як до живої краси, до джерела натхнення, відображення в ній трагічних подій життя, змін у душі людини («Когда волнует^ ся желтеюшдя нива...», «Тучи», «На севере диком стоит одиноко...», «Утес»).
6. Тема дружби й кохання, глибина поняття «кохання», два обличчя кохання — пристрасть і страждання, пошук духовної близкості та взаєморозуміння («К друзьям», «Ужасная судьба отца и сьіна...», «А. И. Смир- новой», «Нет, не тебя так пьілко я люблю...»).
7. Тема гордої самотності, незрозумілості світом («Парус», «Узник», «Ник- то моим словам не внемлет... Я один...»).
8. Мотиви стомленості та безвиході («И скучно и грустно...», «Из Ґете («Гор- ньіе вершиньї»), «Вьіхожу один я на дорогу»).
9. Тема обраності, відчуття спорідненості з трагічними долями Байрона та Наполеона («Наполеон», «Нет, я не Байрон, я другой...», «Пророк»).
10. Образ поета, доля його творів («Смерть поета», «Кинжал», «Пророк»).
Ш. Умовність виділення в ліриці поета визначених тем, мотивів, взаємопроникнення поетичних образів і символів, підпорядкування їх загальному пафосу поезії.
Похожие сочинения
| 
