|
. Г. Квітка-Основ’яненко — фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі «чутливої», сентиментально-реалістичної повісті; перша повість «Маруся» стала прикладом сили і оригінальності української мови).
П. Розкриття головного образу повісті — Марусі:
1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: «висока, прямісінька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро- воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа...»).
2. Основні риси характеру (слухняна, покірна, працьовита, релігійна, шанує батьків).
3. Кохання до Василя (зважилась просити батька видати заміж за Василя, уболівання та переживання за долю коханого, який змушений іти на заробітки).
4. Велика сила почуттів Марусі (відмова йти заміж за іншого, використання народних мотивів про дівчину, яку силують вийти заміж, зворушливі й хвилюючі картини внутрішнього світу героїні).
5. Проймання з Василем і передчуття своєї смерті (Маруся прош;ається з коханим «на віки вічні», передчуває, ш;о більше його не побачить).
6. Трагічна розв’язка (страждання бідної дівчини, смерть Марусі).
Ш. Головна героїня Маруся — втілення найвиш;их людських якостей, найкра- ш;их рис сільської української дівчини.
Похожие сочинения
| 
