ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка

Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема стра­ждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу.

Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі «Сліпа», в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана.

Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично- побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни («Наймичка»), удови («Сова»), Степана, Ярини та її батька («Сліпий») поет втілив свій ідеал життя «по правді». Його селянам властива висока моральність, самопожертва, доброта та непоказний, «тихий» героїзм. Свій ідеал людини Шевченко знайшов саме в народному середовинц.

Образ удови в поемі «Сова» — це образ людини глибокого почуття, усе життя якої — подвиг. Глибину трагізму жінки-матері і духовну велич її натури роз­крив Шевченко у поемі «Наймичка». Змальовуючи позитивних героїв з народу, він не просто протиставляв свій ідеал антилюдяному світу «темного царства», а й розкривав трагедію цього ідеалу, несумісність з тодішніми умовами життя.

У багатьох творах кріпосникам, які всі у Шевченка — визискувачі, деспо­ти, морально звироднілі нелюди, поет протиставляє «праведників», у яких вті­лює свій ідеал життя «по правді».

Таким є «праведний» Максим («Москалева криниця»), який бачить своє при­значення на землі в тому, щоб творити людям добро. Таким є один з найприваб- ливіших жіночих образів шевченкової поезії — героїня поеми «Якби тобі дове­лося», яка пішла в Сибір за хлопцем, що врятував її від панської наруги. Таким є Петрусь з однойменної поеми, що взяв на себе провину своєї коханки-генеральнгі.

Майже всі Шевченкові позитивні герої — безвинні жертви суспільного ладу. І не тільки жертви, але й месники і протестанти. Народним месником стає герой поеми «Варнак». Відплатила за свою зганьблену честь Марина (поема «Марина»).

Змальовуючи страждання селян-кріпаків, глибоко співчуваючи їм, великий Кобзар вірив, що на нашу багатостраждальну землю прийде «сподівана» воля, яка зробить вчорашніх рабів творцями, господарями своєї землі і власної долі.

І дебрь-пустиня неполита.

Зцілющою водою вмита Прокинеться...

І пустиню опанують Веселії села.

Традиції Шевченка у зображенні трагічної долі кріпаків (зокрема, жінки- кріпачки) продовжила Марко Вовчок, яку поет назвав «кротким пророком, «об- личителем жестоких людей несьітьіх».

Марко Вовчок з вражаючою силою змальовує трагічні долі жінок-кріпачок, які в тогочасному суспільстві були найбільш гнобленими, приниженими і без­правними.

Письменниця показує, як життя цих прекрасних душею трудівниць ніве­чить сваволя поміщиків та їх прислужників.

Суворим звинуваченням кріпацтву було одне з найкранщх оповідань Марка Вовчка — «Горпина», де змальовано трагедію матері, що втратила маленьку дитину, бо замість того, щоб доглядати за хворим немовлям мусила йти на панщину. Від горя мати збожеволіла.

В оповіданні «Козачка» вільна дівчина, козачка, одружившись з кріпаком, теж, як і її діти, стала кріпачкою. І це було причиною трагедії всього її подаль­шого життя.

Оповідання «Два сини» — це типова для тих часів історія життя матері- вдови, синів якої пан віддав у рекрути і їх згубила царська солдатчина. Велике горе, безнадія самотності, пригніченої втратами і злиднями немічної матері викликають співчуття і жаль до нещасної жінки.

У «Ледащиці» показано протест сільської дівчини Насті проти кріпосної залежності її родини, важка боротьба дівчини за те, щоб позбутися кріпацтва, і «на самих себе робити».

Героїня оповідання «Сестра» зворушує душевною вдачею, лагідною добро­тою, виявляє водночас твердість волі у своєму прагненні до незалежності.

У повісті «Інститутка» Марко Вовчок теж змальовує долю покріпаченого села. Поміщики, розбещені своїм повновладдям над кріпаками, знущаються з них, насолоджуючись їхніми муками.

Герої повісті — Пазар і Прокіп — наділені рисами бунтарів, активних протес­тантів. Ці мужні люди вириваються від помінщків у переконанні, що гірше, ніж тут, їм не буде. Вони ще не знають, як зробити життя кращим, але вже замислю­ються над цим і розуміють, що на перешкоді до омріяного стоїть кріпацька нево­ля. Устина — головна героїня повісті — здобуває волю ціною тяжких втрат і робить висновок, яке то велике благо — бути вільною: «Любо на волі дихнути».

Твори Марка Вовчка приваблюють читача співчуттям до пригноблених, по­казом духовної краси людей праці, вірою в творчі сили народу, в його світле майбутнє.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 625 | Теги: Шевченка, Вовчка, марка, кріпаків, творчості, Образи, Тараса | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz