І. Поема «Мертві дупгі» — шедевр письменника (твір складний, в ньому переплітаються і нешддна сатира, і філософські роздуми про долю Росії^ і тонкий ліризм).
П. Особливості жанру «Мертвих душ».
1. Ліричні відступи і вставні епізоди (думки автора про високе призначення людини, про долю Батьківіцини й народу, які протиставлені похмурим картинам російського життя).
2. Принцип градації в написанні твору (один герой гірший за іншого. Мані- лов — майже позитивний герой, його ввічливість нудотно-солодка, у порівнянні з Плюшкіним характер Манілова багато в чому навіть виграє).
3. Символічність назви поеми «Мертві душі» (Коробочка, Чичиков — у них закладена ідея невгамовного прагнення до накопичення — «людина-ко- робочка». Ця риса, іцо притаманна більшості дворян, і призвела їх до виродження. Звідси й символічна назва «Мертві душі»).
4. Композиція поеми (згідно з жанром подорожі; знайомство з минулим головного героя — майже наприкінці для висвітлення мотивів дій і вчинків Чичикова; перший том — завершений твір, другий том спалив).
5. Головна тема твору (доля Росії: її минуле, сучасне й майбутнє. Минуле — у першому томі. Задумані ним другий і третій томи повинні були оповідати про сучасне й майбутнє. Однак цим задумам не судилося здійснитися).
Ш. Протиставлення ліричного образу народної Росії світові «Мертвих душ» (про Росію пише з любов’ю і замилуванням, відчуває душу російського народу: образ тройки, іцо швидко несеться вперед — образ могутньої сили Росії. «Чи не так і ти, Русь, несешся, наче швидка тройка, яку ніхто ніколи не обжене?..»).
Похожие сочинения
|