ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю «інститутка» Марка Вовчка)

Повість «Інститутка» належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої помінщці, розви­ток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгорта­ється як зіткнення антагоністичних сил. Тому основний прийом композиції — антитеза. Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскраві­ше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, немину­чу боротьбу між ними, в результаті такої боротьби перемагають герої з високи­ми моральними якостями.

Отже, у повісті перед нами постають дві героїні.

Устина — дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька-ма- тері Устина не знала, зростала сиротою на чужині, у людях. Тяжким було її дитинство. В десять років вона працює у панському дворі. Дівчина зазнала ба­гато знущань від старої поміщиці. Однак Устина не втратила такої риси як життєлюбність: «Бувало мене й б’ють — не здержу серця, заплачу, а роздума­юсь трохи — і сміюся». Щоб яскравіше розкрити цю рису Устини, письменни­ця вводить у мову героїні народні прислів’я: «Уродись, кажуть, та й вдайся», «Журбою поле не перейдеш». Закоханість у життя пояснюється не лише весе­лою вдачею героїні, а й вірою у краще майбутнє: «Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало».

Безпросвітне життя було у дівчат-кріпачок старої поміщиці: підневільна праця в «дівочій», лайка, нерідко — бійка. А з приїздом панночки в маєток життя дівчат-кріпачок стало ще нестерпнішим. Особливо багато лиха зазнала Устина, яку панночка вибрала собі за покоївку. Панночка Устину і нщпає, і штрикає, і гребінцем скородить, і водою зливає. Довге перебування Устини на панському дворі вплинуло на характер дівчини і виробило у неї такі риси, як терплячість, покірливість, але разом з тим і ненависть до панів. Цьому сприяло нелюдське ставлення панночки до Устини. Так, наприклад, панночка мало не задушила Устину за те, що та не змогла причесати її як слід. Хоча Устина була неписьмен­на, але розумна і спостережлива. Вона одразу помітила, що панночка нічого хорошого в інституті не навчилася. Інститут «благородних дівиць» не прищеп­лював рис благородства: «Чого там панночки нашої не навчено, а найбільш, бач- ця, людей туманити!» Устина мовчки зносить усі примхи панночки, не протес­тує, хоча це все викликає у неї гіркі роздуми: «Таке молоде, а таке немилосердне».

Устина — людина великого серця. Зрісши сиротою, вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїм подругам. Тому до неї дівчата ставилися, як до сестри, ділилися своїм горем. Устина всією душею горнеться до старої кріпачки, нази­ває її «бабусечко ж моя рідна», захищає від ударів знавіснілої панночки.

Устина добра, лагідна, тому й мова її пересипана пестливими словами. Вона також правдива. На запитання Катрі, яка з себе молода пані, відповідає: «Не­добра». Устина здатна на глибокі людські почуття. Вона нщро покохала Про- копа і вийшла за нього заміж. Хоч і не стає на шлях відкритої боротьби з панами, Устина повністю солідарна зі своїм чоловіком Прокопом і Назаром, поділяє їхні думки щодо протесту.

Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато при­казок, прислів’їв. Устина вірна, віддана дружина. Коли Прокопа за непокірність віддають у москалі, разом з ним виїхала і Устина. Коли Прокіп пішов з військом у похід, Устина живе спогадами про чоловіка, вірою в краще майбутнє.

Зовсім іншою змальовано в повісті молоду панночку. Спочатку — це манірна легковажна дівчина, що повернулася після навчання в інституті в маєток своєї бабусі. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок вразила її краса: «Що ж то за хороша з лиця була!» Але хороша з лиця панночка погано вчилася в інституті, зневажала історію, географію, астрономію та інші предмети. Пансіон «благородних дівиць» не виховав у панночки жодної благородної риси характе­ру. Особливо змінилася панночка, коли приїхала в маєток до бабусі-поміпщці. Не привчена до праці змалку, інститутка веде паразитичний спосіб життя. Вона влаштовує безкінечні бенкети, приділяє непомірну увагу своєму туалетові.

Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських по­коїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і кату­ванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче.

Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.

Кохання її «чудне». Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний. Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хуті­рець. Де взялася люб’язність, привітність, радість! У неї любов тільки за ба­гатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свій хутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона пере­творилася з «освіченої» панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці інститутка стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, примушувала працювати на себе навіть непрацездатних: «Ка­ліки нещасливі, діти-кришеняточка й ті в неї не гуляли». Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою, бездушною. Панночка знала, що у Катрі померла дитина, але все одно кричала на неї: «Чому не робиш? Я тобі те! Я тобі друге!» А особлива жорстокість пан­ночки проявилася тоді, коли вона побила беззахисну бабусю і хотіла розправи­тись з Устиною, що стала на захист старенької.

Панночка — груба, некультурна особа. Про сутність її характеру свідчить мова, лексикон: «Дурна, ледащо, гадина!» Марко Вовчок досить майстерно ви­користовує порівняння для характеристики панночки: «панночка, мов горо­бець, що усе швидко підбира», то мов невдоволений кіт, якому «із люльки в вуса пихкають», то янцрка, яка «по хутору звивалась». Панночка стоока, вона невсипуще наглядає за роботою кріпаків. Перед нами постає скупа, вередлива, еґоїстична, бездушна і деспотична, ледача, тупа людиноненависниця. Інститу­тка не має навіть імені. Таких, як вона, було багато на той час в Україні.

Отже, повість «Інститутка» є кращим зразком антикріпосницького твору, де змальовано непримиренні конфлікти між гнобленими і гнобителями. Вона допомагає молоді уявити жах підневільного життя народу за часів кріпацтва.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 647 | Теги: панночки, повістю, Устини, характеристика, Вовчка, Порівняльна, марка, Інститутка | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz