|
Так созданмир, что живо,
То умрет.
В основу трагедії «Гамлет», створеної Шекспіром 1600 року, покладено давні сказання про принца, який удає з себе божевільного, ш;об приховати свій план помсти за вбивство батька. Але якш;о в легенді головною темою була родова помста, то у Шекспіра Гамлет почав нове життя.
У центрі трагедії проблема добра і зла, проблема вибору.
Гамлет з’являється на сцені, і глядач одразу розуміє, ш;о принц не схожий на людей, які його оточують. Він одягнений в чорне, погляд його похмурий, брови зсунуті. «Знову обличчя вкрите хмарами?» — із лагідним докором говорить йому мати. Чому Гамлет похмурий?
Він вперше зіткнувся зі злом.
Яким було його життя до цього? Він схилявся перед доблестями короля- батька, дуже любив прекрасну і лагідну матір, любив і вірив у людей так, як може любити і вірити сильний і чистий юнак. Він навчався у Віттенберзькому університеті, центрі середньовічної вченості, намагаючись проникнути в таємниці природи і людської душі. Він приєднувався до мрій і суперечок людей, які вірили в могутність людського розуму, в красу людських почуттів. Світ навколо здавався добрим і прекрасним.
Але помер батько, мати вийшла заміж за його брата Клавдія, хоча ш;е «цілі черевики, в яких труну батька супроводжувала». Навколо панують веселош;і, у замку бенкети. Де ж кохання і вірність?
Разрушена бьілая гармония в душе:
Каким ничтожньїм, плоским и тупьім Мне кажется весь свет в своих стремленьях.
О мерзость!
Від нього чекають, ш;о він повернеться до університету і забуде про все. Але Гамлет не може так вчинити. Зустріч із Привидом змінює його життя. Гамлет дізнається, ш;о батько був жорстоко убитий братом-злодієм, який сьогодні захопив його трон. Тінь батька благає про помсту.
Тепер для Гамлета немає вороття до минулого життя. Юнак розуміє, ш;о оточений злом. Він уже не той, ким був учора, коли хотів піти у тихий світ науки, повернутися до університету.
І замок Бльсінор перетворюється на поле бою. Принц не може виступити відкрито. Як викрити зло, яке торжествує? Хто повірить Гамлету і стане поряд із ним? У нього є товариш — бідний студент Гораціо і невеличка купка вірних і чесних людей. А в руках супротивника — влада, могутність, королівський титул.
Убивця і зрадник, «блазень на троні», Клавдій носить маску доброзичливості і доброти. Як зірвати з нього цю маску? Як залишитися неушкодженим? І Гамлет також одягає на себе маску: він удає з себе божевільного. Все болючіше йому бачити, ш;о ті, в кого він вірив, знаходяться у ворожому таборі. Зрадниками виявляються і шкільні товариші принца — Гільдернстерн і Розенкранц. Від цього Гамлету ш;е болючіше.
Дедалі похмурішим стає його погляд на життя. Йому здасться, ш;о весь світ — тюрма. Він прагне помститися, але для нього помста — не просто вбивство, його хвилюють долі віку, сенс життя. Головне питання: бути чи не бути? Бути — для нього означає думати, вірити в людину, діяти у згоді зі своїми переконаннями і вірою, отже бути на боці добра. Не бути — це померти. Але останню можливість Гамлет відкидає.
Гамлет прагне не стільки смерті свого ворога, скільки його викриття. Але він — людина свого часу і зобов’язаний виконувати свої обов’язки, отже помститися. Все це призводить до внутрішнього конфлікту із самим собою.
Гамлет вирішує викрити короля за допомогою театрального дійства, режисером якого є сам. Трагічність ситуації ускладнюється ш;е й тим, ш;о Гамлет стає ненавмисним убивцею Полонія, через нього божеволіє і гине Офелія, по країні повзуть чутки, народ хвилюється.
Настає момент сутички Гамлета і Лаерта, який хоче помститися за смерть батька. Але і тут між ними величезна різниця. Лаерт іде до виконання обов’язків честі нечесним шляхом — він буде битися із Гамлетом отруєною рапірою. А Гамлет протягує руку і просить у Лаерта вибачення за ненавмисно заподіяне зло. Він і зараз не може підозрювати товариша у зраді. Для нього — мета не виправдовує засобів.
І зло немов захопило місце дії: гине Гамлет, Лаерт, отруєна королева, заколено Клавдія. Постраждали обидві сторони.
Але перемога все-таки на боці Гамлета, на боці сил справедливості, тому ш;о здійснено не просто криваву помсту, а викрито зло і знайдено справедливість.
Юнак утримує Гораціо від бажання померти разом із ним. Приймаючи отруту, він просить товариша розповісти світу про його життя, він думає про наш;адків і долю свого королівства.
Розв’язка трагедії звернена у майбутнє. Може бути, ш;о ті, хто прийде на зміну загиблим, будуть жити по-іншому. І, може, їм допоможе повість про трагічну долю данського принца, який став на боротьбу за спаплюжену правду.
Похожие сочинения
| 
