ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 7
Гостей: 7
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Тема поета і поезії в ліриці 0. С. Пушкіна

Яег, весь я не умру — душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит.

О. Пушкін

У КОЖНОГО великого поета обов’язково є вірші-роздуми про своє місце у поезії, свою роль у суспільстві, а точніше — про власне призначення у житті.

Такі програмні вірші (не ті, ш;о вивчають за шкільною програмою, а вислов­лення поетом власних думок, його переконань, принципів, програми його пра­ці у суспільстві, його впливу на світогляд народу) є і в Олександра Сергійовича Пушкіна.

Хто ж такий поет у розумінні Пушкіна? Як він живе на землі? Яке його ставлення до навколишнього? Як він відчуває свій талант, своє призначення?

Пушкін починає з призначення поета (за хронологічною послідовністю) у вірші «Пророк» — урочисто й високо, використовуючи біблійні образи, тобто звертаючись до духовної скарбниці людства:

Духовной жаждою томим,

В пустине мрачной я влачился, —

И шестикрьільїй серафим На перепутье мне явился...

Поетові мало хисту «вещих зениц» й чутливих вух — його призначення не тільки сприймати події, а й впливати на них, він не має права мовчати:

И вьірвал грешньїй мой язьік,

И празднословньїй, и лукавьій,

И жало мудрьія змеи В уста замершие мои Вложил десницею кровавой.

А щоб цей хист не був марний, відбувається найголовніше:

... Он мне грудь рассек мечом,

И сердце трепетное вьінул,

И угль, пьілаюнщй огнем,

Во грудь отверстую водвинул.

Як доречно звучить тут старослов’янська лексика, створюючи ту святково- жертовну урочистість, душевне піднесення!

Ми чуємо заклик:

Бога глас ко мне воззвал:

«Восстань, пророк, и виждь, и внемли,

Исполнись волею моей И, обходя моря и земли.

Глаголом жги сердца людей».

Поет — обранець Бога. І також великий багатотерпець, і невтомний робіт­ник, і незламний борець. Його поетичне слово повинне стати дійсно словом пророка.

Пушкін намагається зберегти у віршах і в житті високе призначення твор­чості:

Служенье муз не терпит суетьі;

Прекрасное должно бьіть величаво...

Але це не означає, що, зберігаючи цю величність, незайманість, поет піді­йматиме свій талант над життям, відриватиме його від людей. «Луна» (Зхо) — такий образ використовує Пушкін, кажучи про роль мистецтва у людському житті.

Струни серця поета відгукуються на важливі події країни. Поет не має пра­ва відмовчуватися, коли його товариші та однодумці обирають свій шлях. Коли суспільство роздирають протиріччя, він має теж визначити свою позицію.

1826 року, тільки повернувшись з Михайлівського заслання, в особистій розмові з царем Пушкін не приховує своїх політичних симпатій і на питання: «Де б він був, якщо б 14 грудня знаходився у Петербурзі?» — чесно відповідає: «Став би до лав заколотників».

А1827 року пише вірш «Аріон», де за темою давньогрецького міфологічного сюжету створює вірш про конкретні російські події — про повстання декабри­стів. Як гордо лунають ці слова:

— Я гимньї прежние пою!

І це не просто гучні слова, бо він багато разів згадує друзів-декабристів в інших віршах цього часу: це і цикл віршів на ліцейські роковини — «19 жовт­ня», де серед найкраш;их друзів — Пуш;ин, Кюхельбекер, Вольковський, де є побажання найкраш;ого тим, хто «у мрачньїх пропастях земли», і «Послання у Сибір», і вірш, присвячений Іванові Пуш;ину, і заперечення всілякої тиранії у вірші «Анчар», і засудження царської влади у «Борисі Годунові»...

«Свяш;енной жертвой Аполлону» називає Пушкін голос поетичної ліри, але першим і головним суддею своїх творів він називає саме народ.

Тому у вільному перекладі відомої оди Горація, до якої зверталися і Ломо- носов, і Державін, є власне пушкінські, суто російські рядки:

Слух обо мне пройдет по всей Руси великой,

И назовет меня всяк суш;ий в ней язьік,

И гордьій внук славян, и финн, и ньіне дикой Тунгус, и друг степей калмьїк.

И долго буду тем любезен я народу,

Что чувства добрьіе я лирой пробуждал,

Что в мой жестокий век восславил я Свободу И милость к падшим призьівал...

Тут не тільки призначення поезії і певний підсумок власного творчого шля­ху — тут поетичне пророцтво в одному з останніх пушкінських віршів, проро­цтво про безсмертя. Про пам’ятники Пушкіну майже у кожному місті моєї країни, я гадаю, ш;о і про пам’ятник у нашому Харкові, який було поставлено на добровільні внески вдячних харків’ян з нагоди сторічного ювілею поета.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (21 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 546 | Теги: поезії, Пушкіна, поета, ліриці, тема | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2020
Хостинг от uCoz