Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої праці мільйонів голодних і знедолених трудівників.
Сковорода неодноразово доводив, що жадоба до наживи, гонитва за багатством, примарними радощами — це джерело всіх зол на землі.
Своє презирство до світу несправедливості, брехні та свавілля він висловлював у багатьох творах, зокрема «Баснях Харьковских». У цих байках автор підносить високі моральні якості людини: чесність, доброту, працьовитість, скромність, осуджуючи прагнення до багатства, чинів, високих титулів, зарозумілість, чванство.
Так, у байці «Голова і Тулуб» Тулуб вихваляється перед Головою дорогим одягом, докоряючи їй, що вона не має і десятої частки того багатства, яке має він. На що Голова відповідає, що вона йому не заздрить, бо його розум знаходиться в череві.
У байці «Олениця і Кабан» Олениця назвала Кабана паном Кабаном. Кабан обурюється, бо він тепер підвищений у Барани, і рід його походить від найніля- хетніших Баранів. Олениця, з іронією вибачаючись, зазначає, що вона судить людей не по одягу та словах, а по справах. Хай би його хоч і Конем назвали, а суть Кабана залишилася такою, як і раніше, — він тільки шкоди завдає: риє землю, ламає тини.
У байці «Зозуля та Дрізд» автор засуджує гультяїв та нероб, які, занедбавши свою роботу, лише співають, п’ють та щять. Для доброї людини повсякденна робота — джерело радості. Тільки та людина нщслива, яка поєднала улюблене власне заняття із загальним. А як слушно і нині звучать слова Сократа, наведені в байці: «Дехто живе для того, щоб їсти й пити, а я п’ю й їм для того, щоб жити».
У байці «Бджола і Шершень» Сковорода викриває нероб, які народжені для задоволення своїх потреб і примх і живуть крадіжкою чужого. Протиставлена їм Бджола — це символ мудрих людей, які своєю працею приносять користь собі і суспільству.
Григорій Савич Сковорода, вболіваючи за свій народ, бажаючи йому кращого життя, намагався викоренити суспільні і людські вади, викриваючи їх у своїх творах.
Видатний мислитель мріяв створити кранщй світ, омріяну ним Горну Русь, у якій буде все нове: нові люди, нове творіння і нова слава.
Похожие сочинения
|