|
I. Платон Каратаєв — узагальнений образ російського селянина.
II. Платон Каратаєв — сконцентрована народна мудрість.
1. Зустріч П’єра Безухова з Платоном Каратаєвим у полоні. (Зустріч ця багато чого змінює у ставленні до життя П’єра. Мудрість Платона спокійна, розсудлива, без хитрощів і жорстокості. Від неї П’єр змінюється, починає інакше, по-новому відчувати життя, оновлюється душею.)
1. Цілющий вплив Каратаєва на зранену душу П’єра. (Цей вплив схований в особливому дарі любові. Це любов без егоїзму, без розрахунку, істинно християнська любов до ближнього.)
2. Каратаєв — втілення мирних «охоронних» якостей селянського характеру. (Це людина, яка здатна витримати будь-яке випробування, не зламатися, не втратити віри в життя, яке засноване на безкорисній любові до земного світу, не вимагаючої ніяких нагород.)
3. Життєлюбна сутність Платона Каратаєва. (Відсутність особистого, індивідуального показове для Каратаєва у житті. Він любить життя у його живій безпосередності, у повній згоді з усим конкретним, земним.)
4. Каратаєв — завжди у праці. (Майстрував, варив, шив. Він завжди працював і тільки вночі дозволяв собі розмови й пісні, які дуже любив.)
5. Народна філософія Платона Каратаєва. (У народних прислів’ях і приказках Платона полягає народна філософія, яка допомагає йому не тільки жити, а й переносити всі випробування. Мудрість Платона підказала йому, що причиною зіткнення між народами — російським і французьким є демонічна особистість — Наполеон, а не прості солдати.)
6. Християнство Каратаєва переходить у П’єра, йде у світ. (Пройшовши через полон, сприйнявши каратаєвський погляд на світ, П’єр прийде до розуміння, що всі нещастя йдуть не від нестатку, а від надлишку. Причому це стосується не лише матеріальних надлишків, а й духовних сучасної цивілізації.)
III. «Чудесний, незрівнянний народ...» (Образ Платона Каратаєва втілює у собі ту духовну силу, яку має безсмертний російський народ, який є носієм духовності.)
Похожие сочинения
| 
