ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 6 клас Добавить сочинение

«Пряники» для бобреняти Тимошки (твір-оповідання на основі побаченого)

Під час літніх канікул я поїхав у село Квітуче до своїх родичів. Це було пер­ше літо, коли я не поїхав до моря. У мене народилася сестричка, батьки не могли покинути місто, а за мною дідусь Богдан прислав машину. Цього разу я відпочи­вав без батьків.

Село оточують ліси, є невелике озерце, у якому купаються місцеві дітлахи. Ка­жуть, що десь у лісі є річка.

Вулиця, на якій мешкають мої родичі, тіниста. Біля кожної хати біля хвіртки є лавочка. На початку й у кінці вулиці — криниці, про яких варто сказати окремо. Дерев’яні цямрини колодязів — справжній витвір мистецтва. Криниці прикра­шають дерев’яні візерунки. Над одним із колодязів — величний дерев’яний жу­равель, а над другим — півень. В оздобленні криниць брав участь мій дід Богдан Сергійович. Він працює столяром.

Одного разу ми вирушили з хлопцями на прогулянку у ліс. Набрели на лісову річку — ту саму, про яку мені розповідали. На її березі я побачив дивовижні спо­руди, які нагадували хатки. Вони були із гілля. Як пояснили мені хлопці, це по­мешкання бобрів. Хатки мають вхід не лише із суші, а й підводні ходи.

Присутність бобрів відчувалася всюди. Я побачив повалені дерева.

—  Це робота бобрів, — пояснив мені Іванко, наймолодший із нас. — Вони під­гризають основу стовбура, і дерево падає.

—  Я бачив тут зовсім маленьке бобреня, — відгукнувся Сергійко. — Ми дали йому кличку Тимошка. Він теж постійно гризе дерева.

За кілька кроків від нас лежало одне з таких дерев. Під ним було стільки тир­си, що складалося враження, ніби тут працював столяр.

—  А що як ми приноситимемо бобреняті Тимошці заради розваги дерев’яні пряники? — запитав я хлопців.

—    А це як? — здивувалися вони.

—  У майстерні мого діда багато деревних відходів. їх і принесемо бобрам, щоб не псували дерева.

— Дерева все одно гризтимуть, — наче дорослий, сказав Іванко. — А подарун­ки принести можна.

Наступного дня ми прийшли з дерев’яними «пряниками» і поклали їх на бе­резі. Бобри плавали, але на наші подарунки уваги не звернули.

—    Мабуть, бояться людей, — впевнено сказав Сашко.

Ми залишили «пряники» і повернулися в село. Вирішили наступного разу, прийшовши до річки, подивитися, чи прийшлися до вподоби бобрам наші «пря­ники».



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 6 клас | Добавил: 00dima (24 Мая 2016) | Обновлено | Просмотров: 362 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2018
Хостинг от uCoz