ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 8 клас Добавить сочинение

Україна і Шевченко

Багатостраждальна моя Україно... Мученицька доля випала тобі упродовж ба­гатьох століть. Палили тебе, топтали вороги-чужинці. Боліло твоє знеможене тіло, а ще більше боліла душа від того, що серед твоїх кривдників були і твої власні діти, яких ти виносила в своєму лоні, вигодувала, підняла на ноги, а вони знева­жали тебе, відмовились, відцурались твоєї мови, відцурались свого роду.

І все ж, попри всі негаразди була ти і щасливою, бо не всі твої діти покірно сприймали образливе прізвисько «хохол», а гордо понесли у світ високе звання українця, ніколи не забували, хто вони і «яких батьків діти». Щаслива ти, моя Україно, що над усе в житті вони любили тебе, свою неньку, «свою Укра­їну убогу», і за твої болі, за твої страждання йшли на Голгофу, карались, мучились, але не каялись. Пишайся ж, матусю, такими дітьми. До них нале­жав і твій син Тарас. Бажке життя судилося йому. Народжений матір’ю-кріпачкою, він прожив таке мученицьке життя, що його вистачило б на десятьох.

З дитинства Шевченко-кріпак зазнав страждань, знушдння панів. Не було в Тараса ні справжнього дитинства, ні справжньої юності. Бін став вільною люди­ною, коли йому виповнилося 24 роки. Здійснилась його давня мрія. У 25 років, маючи можливість купатися в славі, Шевченко вибирає дорогу Ісуса Христа: ціл­ком присвячує себе служінню Україні. Бже через два роки він видає збірку поезій «Кобзар». І в ній молодий поет питає: «Чия правда, чия кривда і чиї ми діти?»

Незабаром Шевченко ще на Україну. Особистим горем були для нього страж­дання кріпаків. Тарас Шевченко був братом народів по духу, його серце билося в такт із народним серцем. Потім уже в Києві поет вступив до Кирило-Мефоді- ївського братства, за що його 1847 року заарештовано і відправлено спочатку до Петербурґа, а потім у далекі оренбурзькі степи. Але і в тюрмі, і на засланні він не перестає писати про тяжку долю України, ні на хвилину не полишає думати про свій народ. Бідпустили його 1868 року, і він одразу ж їде на Україну, відвідує друзів.

І де б він не був, звідусюди йшли до нього люди за порадою, за захистом, за надією. Бін хоче залишитися в рідному краї, та влада забороняє, і цього разу Тарас Шевченко вже назавжди покидає Україну. Покидає з тяжким настроєм, з нездійсненними планами. І тепер на Шевченка чекає повна самотність.

Ось так і прожив своє життя Тарас. Мріяв жити на своїй землі, насолоджу­ватися її красою, та його долею розпорядилися інші. Як злодія виганяли його з рідної хати, а весь злочин полягав лише в тому, що заявив він про свій народ як про талановитий, працелюбний, гідний поваги, не міг змиритися з тим мі­сцем, яке відводив українському народу царизм в тогочасній Росії. Скільки благ могло бути у Шевченка... Міг бути придворним поетом, міг навчатися в Італії, стати всесвітньо відомим художником... І ціна цьому, здається, була не така вже висока — забути, що ти українець, що десь там, на далекій Україні, стогнуть у ярмі кріпацтва твої родичі, земляки, знемагає під панськими канчу­ками український народ. Багато хто так і зробив. Тільки не Тарас.

Він був поетом, якого до того не було: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених. Він будив приспану націю, яку сплюндру­вали московські царі, якій судилося зазнавати наруги, страждати.

Поет прекрасно знав історію України, знав причини занепаду рідного наро­ду, знав його ворогів. Тому він так пристрасно заповідав усім, хто народився на цій землі: «Свою Україну любіть...»

Моральний обов’язок людини перед своїм народом Т. Шевченко вбачав у викритті кріпосництва і лібералізму, які заважали Україні підвестися з колін, посісти гідне місце серед незалежних держав. Боротьба Шевченка тому й трива­ла так довго, тому й була такою гострою, що це боротьба за душу українського народу. Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній воле­любний дух українського народу. В його поезії клекоче ціле море горя народно­го, в ній — невільницький поклик до помсти і порив до свободи, прагнення бачити свою землю такою, де

...Брага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Україна сьогодні — вільна, незалежна держава! І слова Україна і Шевченко стали для нас тотожними поняттями.



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 8 клас | Добавил: 00dima (20 Февраля 2018) | Обновлено | Просмотров: 64 | Теги: Україна, шевченко | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2018
Хостинг от uCoz