ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 51
Гостей: 51
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Прислів’я та приказки у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Мова творів Панаса Мирного завжди вражає чіткістю, образністю, багатством народнопоетичних синонімів, приказками, прислів’ями. Тому досліджувати мову творів письменника надзвичайно цікаво.

Літературознавці підрахували, що у евоїх творах митець викориетав понад п’ятсот прислів’їв та приказок. Чому? Мабуть, тому, що письменник з юнацьких літ ціка­вився українським фольклором, знаходив у ньому живу історію мови свого наро­ду, його світогляд, бо прислів’я та приказки кожного народу тісно пов’язані з особливостями його життя, світосприйманням.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» має дуже багату й образну мову, яка містить багато прислів’їв та приказок. Прислів’я у романі допомагають змістовні­ше розкрити риси характеру героїв, їх поведінку. Так, наприклад, коли селяни говорять про аморальний спосіб життя Чіпки, автор використовує і прислів’я: «Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила справить!» Прислів’я підкреслює, що таке неможливо змінити, що ніяким словам вірити не можна, бо людина не відає, що робить.

А прислів’я «Щоб його з дужчими не битися, а з сильними не позиватися» ілюструє тезу про соціальну несправедливість і нерівність тогочасного життя.

Знайдемо ми у творі навіть синонімічні ряди близьких за змістом прислів’їв та приказок, які іноді і стоять поруч. Наприклад, коли Мотря характеризує Явдоху (матір Галі), то думає про Галю та її матір: «Яка мати, така й дочка: яблуко від яблуні недалеко одкотиться». Синонімічні ці прислів’я підкреслюють, що у дітях повторюються характери батьків.

Прислів’я-синоніми «Не підмажеш — не поїдеш», «Суха ложка рот дере» хара­ктеризують хабарництво. Панас Мирний, характеризуючи здирство судових чино­вників, вкладає їх в уста Пороха.

У мові роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» багато синонімічних рядів, які тісно пов’язані з основною ідеєю та темою роману. Наприклад, про залежність селян від землі використано такі прислів’я: «Без землі життя нема», «Без землі — нема волі», «Риба без води, а чоловік без землі — гине». А складність життя підкре­слюють прислів’я: «Життя — що стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши», «Життя зжити — не поле перейти».

у романі Панаса Мирного деякі прислів’я зазнають певних змін. Наприклад, прислів’я «Що можна мамці, того не можна ляльці» у письменника вжите у тако­му вигляді: «Що можна лялі, того не можна мамі». А характеризуючи Мотрю, автор пише: «Не судилося Мотрі щастя. Не зазнала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою; не сподівалась замужньою вдовою». Це нагадує нам прислів’я «Не було добра змалку, не буде й д’останку». А прислів’я «Не несися високо, бо погано низько падать» з уст Мотрі звучить так: «Не високо лишень несися, сину, а то як прийдеться падати...».

Отже, прислів’я та приказки, вжиті автором у творі, відтворюють народну мову, підкреслюють вікові спостереження народу над тими чи іншими рисами характеру людей, чи їх відношення до навколишнього світу. А мову роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вони роблять багатою, емоційно насиченою



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (28 Ноября 2017) | Обновлено | Просмотров: 71 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2018
Хостинг от uCoz