«Святки! Пора для серця мила! Ворожить молодь легкокрила...» Етнографічні спостереження у романі 0. Пушкіна «Евгеній ОНЕГІН»

I.      Звичаї та обряди як частина народного життя росіян у романі О. Пушкіна «Єв­геній Онєгін». («Скільки народів, стільки й звичаїв», — каже відомий народ­ний вислів. Звичаї є в кожного народу, вони відрізняють один народ від іншо­го, іноді у звичаях є багато схожого. Звичай — це поведінка, характерна для якоїсь групи людей. Звичаї супроводжують найважливіші моменти людського життя. Іноді це обряд — традиційні дії, пов’язані із такими моментами, як ве­сілля, народження, смерть, народні свята.)

II.     Опис святок як засіб драматизації сюжету та висвітлення картин народного життя. (У романі «Євгеній Онєгін» яскраво описані новорічні народні свя­та росіян. Для Пушкіна це не тільки захоплення народним святом, а й спосіб драматизувати, театралізувати ситуацію у романі. На тлі обрядів відбувається дія твору, за їх допомогою поет розкриває головні образи роману.)

1.     Зимові свята як сценки з народного життя. (Пейзажні описи зими, катання на санчатах та ковзанах замерзлою річкою, дитячі пустощі та ін. Єтворені по­етом із захопленням, милуванням чистотою і простотою народного життя.)

2.     Опис ворожіння у маєтку Ларіних. (Уривок з п’ятого розділу «Тетяна (русь­ку душу мавши, сама не знаючи чому...) любила зиму руську завше...». Виливання воску на воду, витягання обручок з води, запитування імені першого зустрічного — опис ворожінь також допомагає створити образ Те- тяни-росіянки, підкреслити її близькість до простого народу, а також під­силити враження чекання наступних трагічних подій.)

3.     Тлумачення сну, який наснився Тетяні. (Сон — один з найулюбленіших засобів драматизації твору, знайомий іще з казок, що також споріднює Те­тяну із стихією народного життя. Уві сні Тетяна бачить ведмедя, потім роз­бійників — і тлумачить усе це згідно із сонником Мартина Задеки. Це ще один спосіб драматизувати ситуацію, розкрити образ думок Тетяни, налаш­тувати читача на сприймання наступних подій. Символіка сну Тетяни.)

III.     Тетяна Ларіна — дівчина «руська душею» чи франкомовна дворянка? (Любов Тетяни до руської старовини, участь у народному житті, цікавість до народних звичаїв і обрядів є відображенням її важливих якостей — нерозривного духов­ного зв’язісу зі своїм народом. Усе це підкреслено за допомогою участі Тетя­ни у народних обрядах, читанні, спілкуванні із нянею. Таким чином Пушкін висвітлює дуалізм характеру Тетяни, яка з одного боку читала романи Річард- сона і Руссо, писала листи коханому французькою, «по-руськи знала мало...», а з іншого — виросла у народному середовищі, у світі російських казок і чи­танні сонника, підтриманні народних традицій.)