ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Українська мадонна XX століття (за поемою Івана Драча ««Чорнобильська Мадонна»)

Друга неділя травня — це День матері. Мати — найблагородніша, найсвяті- ша, наймиліша, Берегиня родинного тепла. А поруч з тобою невід’ємна твоя частинка — дитя. Воно пригорнулося до твоїх грудей і спокійно заснуло. І пригадуються слова Т. Шевченка:

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.

Хай у світі будуть тільки такі чудові картини. І не буде таких:

У юрмищі хрещатицького дня Ти боса йшла, ти, сива Катерина.

І несла з лахміття ляльку, бо збожеволіла.

А груди чом так спалено розпухли?

А губи чом запалені в вавках...

Який напій ти в квітень той пила.

Коли, заквітла сином, ти ходила...

«Хрещатицька мадонна»

Станція і атом. Вигадали. Сивіли так, що аж світились голови, лисіли. Йшли твердо і обачно. Багаті були на нелюдські дива.

Зробимо, мамо, тут станцію чисту.

Місто зведем, де полин та буркун.

І звели на ноги Чорнобильську АЕС...

Не дітись, не дітись мені од вогню!..

Куди не йду я, мов кінь вороний.

Мене здоганяє сам хрест вогняний.

Пекучий, палаючий — на всі небеса,

І падає з нього вогненна роса...

«Материнська пісня з чоловічої душі»

Тополі іржаві, сосни, дощами спалені, листки іржаво ридають, ліс рудий, «всі колодязі затушковані», «всі криниці в целофанових капшуках».

«...У зв’язку з аварією в Чорнобилі різко піднялася гіркота і розчарування наукою...» (Ю. Щербак. «Чорнобиль»),

Але ось фізик прибіг...

Шепоче він болісно:

— Вона мені не простить...

Не простить... Чорнобильська Мадонна...

«Фізики і лірики»

Мстити, простити... Що сказати? Минуло понад 15 років з дня тієї трагедії, але і до цього часу наші матері, батьки не дихають — ридають. І тому я хочу зупинитись на розділах, де йде мова про матерів.

Не чіпайте мене,

Я — трактористка...

Кожен день вона працює, ковтаючи пилюку з чорнобильськими радіонуклі­дами. Вона не просить у свою герметизовану кабіну телевізора, кондиціонера. А просить одне, знаючи, що радіонукліди не мінімальні:

Прошу єдине —

Бодай не брешіть.

« Трактористка »

А ось мати, яка намагається вирвати свого сина з пекельного вогню:

Лиш я намагаюсь вирвати сина.

Де мучить його вогняна хуртовина,

Я прагну до нього — він прагне до мене,

І котиться німбом те коло вогненне...

...Зона. У зону привозять на роботу. І тут немає нікого-нікого. Але кожного разу з’являється слід: і на пісочку, і на снігу, і на льоду. Чий він? І куди веде? Може, це слід матері солдата, пожежника, генерала, енергетика...

Може, мати йшла в саркофаг До Валерія Ходемчука?

«Солдатська мадонна»

Вона йшла до сина, до своєї криниці, до свого кота й до корови, до того місця, де прожила все своє життя, до дитяти...

І знов стара до хати Чимдуж чимчикувала.

Таким матерям не збагнути того, що у декого з наших дітей мародерство набрало форми вишуканої, інтелектуальної: шукають предмети старовини, най­частіше — ікони.

Щось сунуло вже до хати.

Ліхтарем її шматувало.

Матір Божу стало здіймати.

Скриню стару одчинило.

Сорочку взяло з поликами...

«Матні «христопродавці»

ЦІЙ чесній бабусі, матері, у якої випала коса, коли схопив її онук-мародер, не збагнути, що можна нажитись на біді. Адже в зону вона повернулась тому, що це її рідна земля. На ній вона і помре. Такавонамати. «Христопродавцям» цього не збагнути.

Цей вірш перегукується з іншим — «Сучасна сковородистка». Виселок, у якому п’ять хаток. Четверо без скла, а п’ята ще жива. У цій п’ятій — бабуся. Все приготувала для смерті: труну, свічки, могилу. Хліб, самогон, щоб потім пом’янули. І тільки чекає на тих, хто б її поховав на рідній землі.

Сховаєте мене.

Відразу ж пом’яніть...

...Дай ще води ковтну,

Ковточок ще, ковток.

Мало слів. А як тяжко на душі.

«Який напій ти в квітень той пила?» — знову ставиш собі запитання. Тому- то, на мою думку, 26 квітня усі разом повинні вшановувати і матір-неньку, і матір-землю, що пройшла через пекельні муки.

Сіль пізнання — це плід каяття...

Несе сива чорнобильська мати Цю планету... Це хворе дитя!..

Друга неділя травня — це День матері. Мати — найблагородніша, найсвяті- ша, наймиліша, Берегиня родинного тепла. А поруч з тобою невід’ємна твоя частинка — дитя. Воно пригорнулося до твоїх грудей і спокійно заснуло. І пригадуються слова Т. Шевченка:

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.

Хай у світі будуть тільки такі чудові картини. І не буде таких:

У юрмищі хрещатицького дня Ти боса йшла, ти, сива Катерина.

І несла з лахміття ляльку, бо збожеволіла.

А груди чом так спалено розпухли?

А губи чом запалені в вавках...

Який напій ти в квітень той пила.

Коли, заквітла сином, ти ходила...

«Хрещатицька мадонна»

Станція і атом. Вигадали. Сивіли так, що аж світились голови, лисіли. Йшли твердо і обачно. Багаті були на нелюдські дива.

Зробимо, мамо, тут станцію чисту.

Місто зведем, де полин та буркун.

І звели на ноги Чорнобильську АЕС...

Не дітись, не дітись мені од вогню!..

Куди не йду я, мов кінь вороний.

Мене здоганяє сам хрест вогняний.

Пекучий, палаючий — на всі небеса,

І падає з нього вогненна роса...

«Материнська пісня з чоловічої душі»

Тополі іржаві, сосни, дощами спалені, листки іржаво ридають, ліс рудий, «всі колодязі затушковані», «всі криниці в целофанових капшуках».

«...У зв’язку з аварією в Чорнобилі різко піднялася гіркота і розчарування наукою...» (Ю. Щербак. «Чорнобиль»),

Але ось фізик прибіг...

Шепоче він болісно:

— Вона мені не простить...

Не простить... Чорнобильська Мадонна...

«Фізики і лірики»

Мстити, простити... Що сказати? Минуло понад 15 років з дня тієї трагедії, але і до цього часу наші матері, батьки не дихають — ридають. І тому я хочу зупинитись на розділах, де йде мова про матерів.

Не чіпайте мене,

Я — трактористка...

Кожен день вона працює, ковтаючи пилюку з чорнобильськими радіонуклі­дами. Вона не просить у свою герметизовану кабіну телевізора, кондиціонера. А просить одне, знаючи, що радіонукліди не мінімальні:

Прошу єдине —

Бодай не брешіть.

« Трактористка »

А ось мати, яка намагається вирвати свого сина з пекельного вогню:

Лиш я намагаюсь вирвати сина.

Де мучить його вогняна хуртовина,

Я прагну до нього — він прагне до мене,

І котиться німбом те коло вогненне...

...Зона. У зону привозять на роботу. І тут немає нікого-нікого. Але кожного разу з’являється слід: і на пісочку, і на снігу, і на льоду. Чий він? І куди веде? Може, це слід матері солдата, пожежника, генерала, енергетика...

Може, мати йшла в саркофаг До Валерія Ходемчука?

«Солдатська мадонна»

Вона йшла до сина, до своєї криниці, до свого кота й до корови, до того місця, де прожила все своє життя, до дитяти...

І знов стара до хати Чимдуж чимчикувала.

Таким матерям не збагнути того, що у декого з наших дітей мародерство набрало форми вишуканої, інтелектуальної: шукають предмети старовини, най­частіше — ікони.

Щось сунуло вже до хати.

Ліхтарем її шматувало.

Матір Божу стало здіймати.

Скриню стару одчинило.

Сорочку взяло з поликами...

«Матні «христопродавці»

ЦІЙ чесній бабусі, матері, у якої випала коса, коли схопив її онук-мародер, не збагнути, що можна нажитись на біді. Адже в зону вона повернулась тому, що це її рідна земля. На ній вона і помре. Такавонамати. «Христопродавцям» цього не збагнути.

Цей вірш перегукується з іншим — «Сучасна сковородистка». Виселок, у якому п’ять хаток. Четверо без скла, а п’ята ще жива. У цій п’ятій — бабуся. Все приготувала для смерті: труну, свічки, могилу. Хліб, самогон, щоб потім пом’янули. І тільки чекає на тих, хто б її поховав на рідній землі.

Сховаєте мене.

Відразу ж пом’яніть...

...Дай ще води ковтну,

Ковточок ще, ковток.

Мало слів. А як тяжко на душі.

«Який напій ти в квітень той пила?» — знову ставиш собі запитання. Тому- то, на мою думку, 26 квітня усі разом повинні вшановувати і матір-неньку, і матір-землю, що пройшла через пекельні муки.

Сіль пізнання — це плід каяття...

Несе сива чорнобильська мати Цю планету... Це хворе дитя!..



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (06 Мая 2018) | Обновлено | Просмотров: 13 | Теги: Драча, Чорнобильська, поемою, століття, мадонна, Івана, Українська | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2018
Хостинг от uCoz