ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Поиск
Меню сайта
Предметы
Форма входа



Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Системний аналіз поезії Д. Павличка «Я стужився, мила, за тобою...»

I.      Характерні особливості стилю поета. (Свіжість троп, точність і виваженість кожного слова — характерні особливості поезій Д. Павличка. Також гуцуль­ське походження письменника, відображення, переосмислення в його творах природи, характерів, мови карпатського краю, формують уміння досконало відтворювати дух, поетику народної пісні.)

II.     Жанрове спрямування. (За жанром ця поезія — зразок інтимної (любовної) лі­рики з елементами пейзажної.)

III.     Провідний мотив поезії. (Це туга нещасливого кохання, що спонукає до тво­рення краси, мистецтва.)

IV.     Композиційна побудова вірша. (Композиція вірша чітка й виразна з доверше­ним емоційним малюнком: вихідний момент — сум ліричного героя за коха­ною (перший рядок вірша); розвиток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання; кульмінація — смерть явора (передостанній рядок вірша); висновок — яворова туга перевтілилась у скрип- ісу (останній рядок вірша).)

V.       Система образів вірша. (Вона будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня — явір і яворина. Також Д. Павличко використовує художній засіб — персоніфікацію: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увираз­нюється думка про одухотвореність сили кохання.)

VI.     Мовне розмаїття. (Яскраво звучать у поезії гірські та лісорубівські мотиви, а та­кож діалектизми, що не перевантажують текст, і влучно вжиті («трина» — тир­са, колюча полова; «бескиди» — гірські урвища, провалля). Авторський задум вміло увиразнюється різноманітними тропами і синтаксичними фігурами: мета­фори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»); персоніфікація («яво­рові сниться яворина»); порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колючий, ніби трина»); метонімічний епітет («печальні груди»); інверсія («І зго­рає від сльози роса»); риторичне звертання («мила»); літота («яворонька»). Най­більше смислове навантаження припадає на останній рядок вірша. Скрипка — це краса, але саме краса, народжена шляхетним почуттям кохання, хай навіть нещасливого. Цей рядок «скрипку зроблять із його журби» є чіткою логічною крапкою, після нього не можна додати до сказаного жодного слова.)

VII.   Ритміка вірша. (Майстерно Д. Павличко використовує ритміку твору: пере­хресне римування поглиблює наскрізний паралелізм, а точні рими підкреслю­ють наспівність інтонації; вірш написаний п’ятистопним хореєм з пірихієм. Це яскраво уповільнює ритміку, увиразнює сум, тяжкі роздуми героя; пісенна ритмічність посилюється збігом віршових рядків із синтаксично завершени­ми відтінками, а також найвідповіднішою строфою-катреном. Поезія розкри­ває цікаву, злободенну, гуманістичну проблему, тонко передає внутрішній світ людини. Отже, вірш «Я стужився, мила, за тобою...» гідно представляє інтимну пісенну лірику Д. Павличка.)



Беру это сочинение!

Похожие сочинения
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (19 Октября 2016) | Обновлено | Просмотров: 2624 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу

Сообщить об ошибке!

Понравилось? Оставь отзыв

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Sochineniya.info © 2018
Хостинг от uCoz