Духовні цінності людини в поезіях Ліни Костенко

I.      Ліна Василівна Костенко — легендарна постать в українській літературі. (Вона ввійшла у світ поезії в шістдесяті роки з оригінальними філософськими думка­ми і спостереженнями, із зображенням разючої та неприкритої правди життя, з неповторними художніми образами.)

II.     Художній дивосвіт Ліни Костенко. (Починається він від палкої любові до рідної землі, рідного народу. Звідти черпає вона силу і натхнення, що цінує понад усе:

Ну що мені магнолії, агави?

Я поцілую мальву у щоку.)

III.     Провідні мотиви лірики Ліни Костенко. (Любов до рідної землі у неї ще з ди­тинства. З цієї ж пори вона винесла і болючі спогади про війну та палкий про­тест проти варварства, що не повинно повторитися («Пастораль XX сторіч­чя»). Разом з тим поетеса утверджує вічний кругообіг життя, незнищенність усього сущого, його оновлення, розвиток. (Загинули від заіржавілої гранати трійко хлопчиків-пастухів, а мати одного з них народжує дитя). У багатьох по­езіях авторка розмірковує над сенсом людського буття, над тим, як за будь- яких обставин залишатися людиною. Цей мотив є провідним у поезіях «Життя іде і все без коректур...», «Вже почалося, мабуть, майбутнє...»

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш — то уже навіки.

Людина для поетеси — найвища цінність. Треба спішити жити і поспішати творити добро.)

IV.     Філософічність поглядів поетеси. (Однією з найбільших цінностей, на думку Л. Костенко, є також живий зв’язок людини з природою, гармонія у стосунках з нею. Поезія Ліни Костенко глибоко філософська, вона утверджує думку, що сенс життя не у зовнішніх атрибутах, а у вічних загальнолюдських цінностях, які представляє мистецтво. Згадуйте чарівну Мадонну геніального Рафаеля, яка «у вічі дивиться віками», — радить поетеса.)

V.       Ліна Костенко — тонкий лірик. (Поетеса — авторка блискучих поезій про ко­хання. Але воно не завжди буває взаємним. Горе це чи щастя? У вірші «Світ­лий сонет» досить оригінально поетеса дає відповідь на це запитання:

Ти не дивись, що дівчина сумна ця.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять!..

Вона в житті зіткнулась з неприємністю:

Хлопчина їй не відповів взаємністю.

Твереза розважливість бере гору, і не біда, що він «любить іншу дівчину». До нашої героїні ще прийде велике кохання, тільки його квапити не слід. Чита­ючи поезію «Розкажу тобі думку таємну», ми спостерігаємо народження в сві­домості ліричної героїні «думки таємної». Тут звучить туга за безповоротно загубленим коханням. У книжці «Над берегами вічної ріки» є великий розділ «Моя любове! Я перед тобою...». Інтимна лірика Ліни Костенко також пред­ставлена талановитими віршами в книзі «Неповторність» — розділ «Тихе сяй­во над моєю долею».)